Математика виникла як наука для пошуку істини у сфері простору та обчислень. Назва її значить математичне мистецтво або дослідження. Вона пройшла від суто прикладних задач до абстрактних понять та специфічних досліджень. Сьогодні поняття в математиці абстраговані від особливостей явищ або предметів. Тому ми використовуємо математичний апарат для розв’язку задач в будь-якій сфері життя, для осягання біологічних, економічних, статистичних або технічних залежностей чи процесів. Завдяки цій науці ми можемо описати закономірності та провести дослідження, змоделювавши технологічний процес. Це економить багато грошей та убезпечнює людські життя.
Історія науки поділена на період зародження, елементарної математики, дослідження змінних та сучасний період. Вона особливо бурхливо розвивалася з 19 століття й понині. В школах вивчають розділи з елементарної математики: арифметики, функцій, алгебри, геометрії, тригонометрії. Більшість вивченого ґрунтується та виводиться з властивостей світу навколо нас, не є занадто абстрактним. Серед авторів підручників треба відмітити Мерзляка та Бевза, а також Янченка, Істер, Тарасенкову, Афансьєву, Богданович. Семикласники та старші школярі починають вивчення геометрії та алгебри як окремих предметів.