Геометрія почала свій розвиток в давні часи. Ця наука була завжди практичною, назва її значить «землемірство», адже єгиптяни використовували свої знання, щоб визначати межі своєї ділянки. Це доводилось робити після кожного розлиття Нілу. Другим, більш абстрактним етапом є давньогрецький період. Греки використовували геометричну точку зору навіть для опису даних про числа та алгебраїчні поняття. Саме тоді виникає метод доведення, аксіоми та теореми, пошук закономірностей. І понині геометрію простих форм, тобто розділи планіметрії, стереометрії та тригонометрії, звуть евклідовою.
Надалі до розвитку долучилися такі вчені 17 сторіччя як Декарт та Ферма. Вони створили координатний метод, що ліг в основу диференціальної геометрії. Паскаль же дослідив розділ, що нині зветься проективною геометрією. Згодом до розвитку знань з аналітичної геометрії долучився Ейлер. А в 19 столітті Лобачевським та Гаусом було відкрито неевклідову геометрію, тобто сферичну та геометрію Лобачевського.
В нашій країні, окрім підручників Бевза, широко використовуваними є роботи Апостолової, Бурди, Біляніна, Мерзляка, Єршової. Будь-які з них допоможуть підготуватися доіспитів на академічному рівні. Але для профільного краще все-таки мати підручник Бевза.
Геометрія 7 кл. 2007 г. Бевз В.Г., Бевз Г.П., Владімірова Н.Г.
Геометрія 10 кл. 2010 г. Біляніна Г.І., Біляніна О.Я., Швець В.О.
Геометрія 11 кл. 2011 г. Апостолова Г.В.
Геометрія 11 кл. 2011 г. Бевз В.Г., Бевз Г.П., Владіміров В.М., Владімірова Н.Г.
Геометрія 7 кл. 2007 г. Істер О.С.
